Городище - 9 Березня 2014 - Блог про Огульці - Огульцы
Головна » 2014 » Березень » 9 » Городище
17:38
Городище
Історія стародавнього скіфського городища.

Городище підпорядковувалось Огульцівської волості. Городище це історія сягає в сиву 
давнину.Це було скіфське поселення. З історії на території городища знаходилися 
кургани на яких були камяні баби. В Городищі  на явний час цього села не 
існує осталася одна назва Городище, будинки розібрані і нічого не осталося, є 
сади але вони поступово заросли в чагарники.На території городища є ставок під 
назвою Городянський в 90-ті роки біля ставка була кошара з коровами приблизно 
до 300 голів скотини,підпорядковане КСП Огульчанське кожне 
літо випасали худобу.Не по далеку від Городянського ставка є 2 ставка 
Дроздянский, назва пішла від приватного власника Дрозд, два невеличких 
ставочка,  це єдина людина яка проживає на території городища у нього є 
будинок земля свій кінь і величезні собаки які навколо охороняють два ставка 
зариблиним рибою, а навколо ні душі до села Огульці до 5 кілометрів.
Скіфське городище у хутора городище датується IV ст.до н.е. Останні археологічні 
розкопки проводилися в 2000 - 2001 році експедиція ХДУ під керівництвом доц.Буйнова 
Ю.В..
Але почти кожного року люди археологи шукають на цій території городища скарби, 
дуже багато ходе легенд про Городище.
Городище біля Одринки має географічна назва 
село Городище ( вже нема ) і археологічне городище Кукольовський . Особисто 
піднімав там скіфські наконечники 4-5 в . до н.е. На городищі в Гайдарах 
система валів схожа але з точністю навпаки і різницею в 1500 років. Місця шикарні 
. Ще 50 років тому там були дома . До валків і до 
Валківської оборонної лінії це городище ніякого відношення не має. Та лінія 
йшла по Мжі але від неї майже нічого не залишилося тільки 
можеская фортецю. Там трапляються копійки починаючи від Федора і молодше.
Городище 
датується 6-м - поч. 3-го століття до н.е. Його досліджував Б.А.Шрамко (ХДУ) У 
1951 р., П.Д.Ліберов (Москва 1953), Ю.В.Буйнов (ХНУ ім.В.Н.Каразіна) в 2001 - 
2003 рр.. Цей пам'ятник - найбільший в Харківській області. Значиться під 
контролем Харківської обладміністрації. Незважаючи на розмір цього городища 
(бл. 30 га), 
його не можна розглядати як столицю місцевих племен скіфського часу. 
Топографічно воно ділиться на головний двір (піднесеність на березі ставка) і 
два передградді.
В книзі "Таємниці підземного Харкова" Леоніда Мачуліна: "Поблизу 
хутора Кукулевского (Валківського повіту одринського приходу), мається 
городище, яке складає в окружності не менше трьох верст (близько 3 кілометрів), 
вали високі, місцями потрійні, головна бойова сторона звернена на південь і . 
схід По виду зверху - .. неправильний багатокутник Величезні дуби мають 7-8 
аршин (близько 5 метрів) в обхваті, ростуть на вершині валу і тим самим 
виключають слобідських козаків з числа забудовників городища на їх давнина 
вказують також мідні краю стріл ... "
Але я ціх дубів я не бачив вони не збереглися.
Ось подивіться яке городище на явний час, фото із сайта http://freelive21.blogspot.com/2012/09/blog-post.html








По переказам із книги історія вулиць села Столярової М.Т, так вона пише що 
Городище зявилося набагато раніше ніж само село. Там збереглися укріплення що 
будували наші пращури,щоб захиститися від ворогів, печенігів, а потім татар.
Залишки укріплень свідчать , що люди були вправними будівниками. Як зазначає доцент 
Харківського університету Буйнов Ю.В - кандидат історичних наук, доцент кафедри 
історії, історографії та археології. Городище було столицею древніх скіфів і ті 
замало площу понад двадцять шість гектарів (за визначенням професора Шрамка 
Б.А) має топографічно складну мисоподібну ділянку першої надпойменної тераи з 
переходом на край другої тераси лівого берега річки Одринки (лівого притоку 
Мжі). Складалося воно з головного центрального двору на узвишші (акрополя и 
дитинця) та двох передмість і могутніх оборонних споруд. Зі сходного високого 
боку городище було укріплене трьома валами та ровами, а у південно-східній 
частині- чотири. При цьому висота їх послідовно зростала у напрямку в 
зовнішньої до внутрішньої лінії оборони. У західній частині городища , в межах 
високого горба, вал закінчувався , а кругосхил був посилений ще й 
ескарпірованням (в франц. -укіс) тобто, внутрішньою впадиною зовнішнього рову 
укріплень).Акрополь займала кочова еліта, яка управляла місцевими 
землеробськими племенами. Вона, і заснувала це місто. До речі , це городище 
вважалося найбільшим поселенням в басейні Сіверського Дінця до історичтної 
епохи. Воно виникло в 5-6 столітті до нашої ери. Припинило своє існування через 
350 років. Мешканці нежданно покинуло це місто і пішли в інше місце, а про 
причини цього більш за все ми ніколи не дізнаємось. Відомий археолог В.Пассек 
назвав його городищем Куколевського, за прізвищем поміщика , якому належала 
земля на цьому місці.(Література.: Слобожанського краю колиска/матеріали 
др.районної краєзнавчої конференції//Валківське райвіділення Нац.Спілки 
краєзнавців України.- Валки 2008., сторінка 9.)








Заселення Городища почалося з маленького хутора, коли сюди на поселення заслали 
декобриста, одного із князів Волконських. Через деякий час там зявився пан 
Куколевський кріпосник. Він мав велику псарню , по  огульчанському 
"псурняву". Собак міняв на людей, в основному з Мерчика кріпаків пана 
Шидливського. Люди жили дуже бідно і тяжко. Підневольна праця та побиття 
позбавляло їх всякої волі. Щоб мати не обмежену владу і безкарність , пан 
Кукулевський усі землі купив навкруги в той час і ті землі на яких 
жив князь Волоконський, і князь Волоконський був змушенний виїхати.
У 1861 році кріпацтво було скасовано. Пан Кукулевський відпускав своїх кріпаків 
на волю і давав прізвища тим, у кого їх не було (Ряднина, Тупиця, Куріпка, 
Дубина і так далі...). На зміну Кукулевському прийшов Віктор Миколайови 
Афросимов-земьский діяч села. Дожив до революції 1917 (по оповіді Вал.Петрівни 
Твердохліб). Друга селянка розказувала що в городищі були турки і побудували 
золоті ворота ці ворота шукають і досі. Ще й зараз знаходять турецькі ядра та 
інші речі. Таких ядер було багато в музеї О.Кириченка.


Джерело 
матеріалу із книги історія вулиць села Огульці Столярова.М.Т
а також із інтернет посилань : http://tourist.kharkov.ua/review_history/index.php?viewtopic=11

фото із сайту http://freelive21.blogspot.com/2012/09/blog-post.html
Категорія: Історія села, Огульці, рідний край,Харьківщина,слобожанщина | Переглядів: 1057 | Додав: cybulnik | Теги: село, скіфи, історія, огульці, городище, поселення | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Рейтинг@Mail.ru